затерпати
ЗАТЕРПАТИ, аю, аєш, недок., ЗАТЕРПНУТИ, ну, неш; мин. ч. затерп, ла, ло; док. Втрачати будь-яку чутливість, гнучкість, здатність вільно рухатися внаслідок порушення кровообігу; німіти (про тіло людини, його частини). Зв'язані за спиною руки затерпли і болісно нили (Тулуб, Людолови, II, 1957, 158); Все тіло затерпло і тільки серце двигтіло, мов хотіло вискочити або розірватися (Речм., Весн. грози, 1961, 54); Пролунало два постріли, затерпло в мене плече, упав (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 84); // перен. Ставати нерухомим, втрачати здатність рухатися внаслідок переляку; завмирати. З кожним кроком провалювався [Маковей] в задушливу трясовину, чадіючи і затерпаючи весь (Гончар, І, 1954, 415); Настя немов захолола, затерпла вся та лише дивилась на Олександру здоровими, переляканими очима (Коцюб., І, 1955, 71); В голосі верхівця Андрій пізнав сержанта Броніслава. Хлопець увесь затерп, перестав дихати (Д. Бедзик, Студ. води, 1959, 49).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затерпаю | затерпаємо |
2 особа | затерпаєш | затерпаєте |
3 особа | затерпає | затерпають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затерпатиму | затерпатимемо |
2 особа | затерпатимеш | затерпатимете |
3 особа | затерпатиме | затерпатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | затерпав | затерпали |
Жіночий рід | затерпала | |
Середній рід | затерпало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затерпаймо | |
2 особа | затерпай | затерпайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | затерпаючи | |
Минулий час | затерпавши |