затикати
ЗАТИКАТИ1 , аю, аєш, док., розм. Почати тикати, часто звертаючись до кого-небудь на «ти».
ЗАТИКАТИ2, аю, аєш, док., розм. Почати тикати чим-небудь у щось. Вона механічно схопила шитво, нахилилась над ним і нервово затикала голкою (Коцюб., II, 1955, 292).
ЗАТИКАТИ3 див. затикати2.
ЗАТИКАТИ1 , аю, аєш, недок., ЗАТКНУТИ, ну, неш і діал. ЗАТКАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Закривати який-небудь отвір, засуваючи в нього щось. Люди не говорять, а кричать так, що хоч вуха затикай (Коцюб., III, 1956, 270); Крізь борт струменить вода. Моряк на передній лаві кидається затикати пролам (Мушк., Серце.., 1962, 234); Терлецький налив в малесеньку чарку горілки.. й заткнув графин затичкою (Н.-Лев., III, 1956, 44); З-під коріння з-під верби джерело било, що й кулаком не заткати (Свидн., Люборацькі, 1955, 209).
@ Затикати вуха - не звертати уваги на що-небудь. Чіпка не чув нічого того, а Мотря, хоч і чула, та затикала вуха (Мирний, II, 1954, 215); Затикати (заткнути) дірки - нашвидкуруч, частково заповнювати нестачу в чому-небудь. Важко було заткнути всі дірки в бюджеті мізерною зарплатою оркестранта (Дмит., Розлука, 1957, 22); Затикати (заткнути, заткати) рота (горло, пельку і т. ін. ] - примушувати замовкнути. Дощ картечі слали.. І чужим гарматам день за днем Затикали пельки ми вогнем (Гірник, Сонце.., 1958, 92); [Настя:] Дав [Горох] розперезатися Чирві. Чого рота йому не заткнув?! (Мик., І, 1957, 68); Людям рота не заткаєш (Фр., III, 1950, 117).
2. розм. Всувати, встромляти що-небудь кудись. Він їх [квіти] рвав і затикав у свій буйний волос (Стеф., І, 1949, 105); Литка закрутив ганчірку і, підвівшись навшпиньки, заткнув її під товсту солом'яну стріху (Епік, Тв., 1958, 254); - Лижі заткнемо у сніг, і вони будуть для нас ніби орієнтиром (Вільде, Сестри.., 1958, 540); // Засувати за що-небудь. Василь затикав хустку кінчиком за пояс (Н.-Лев., II, 1956, 429); Баба Федора принесла з церкви вербову гілочку і заткнула її за ікону (Донч., III, 1956, 96); Дім як слід позамикавши І за пояс ключ заткавши, В лазню почалапав він (Фр., XII, 1953, 212); // Класти куди-небудь так, щоб не було видно. Мати мовчки снувала по кімнаті й затикала в темні кутки Маркові костюмчики (Панч, В дорозі, 1959, 112); Франка.. швидко згорнула білизну, вискочила на двір, побігла за стіжок і з непочатого боку від сторонніх очей заткнула в сіно (Чорн., Потік.., 1956, 42).
@ Затикати (заткнути) за пояс - перевершувати кого-небудь в чомусь. Кулеметник був, - батька за пояс затикав (Рудь, Гомін.., 1959, 86); Після трилітньої науки він так читав, що й дяка заткне за пояс (Мирний, IV, 1955, 35).
ЗАТИКАТИ2, аю, аєш, недок., ЗАТИКАТИ, затичу, затичеш і затикаю, затикаєш, док., перех., заст. Прикрашати кого-, що-небудь чимось; заквітчувати (квітами, зеленню). Та й вирвемо квіточку зелененьку, та й затичем Марусю молоденьку (Сл. Гр.).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затикатиму | затикатимемо |
2 особа | затикатимеш | затикатимете |
3 особа | затикатиме | затикатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | затикав | затикали |
Жіночий рід | затикала | |
Середній рід | затикало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затикаймо | |
2 особа | затикай | затикайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | затикавши |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затикаю | затикаємо |
2 особа | затикаєш | затикаєте |
3 особа | затикає | затикають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затикатиму | затикатимемо |
2 особа | затикатимеш | затикатимете |
3 особа | затикатиме | затикатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | затикав | затикали |
Жіночий рід | затикала | |
Середній рід | затикало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затикаймо | |
2 особа | затикай | затикайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | затикаючи | |
Минулий час | затикавши |