затоваришувати
ЗАТОВАРИШУВАТИ, ую, уєш, док. Почати товаришувати, стати товаришами, друзями; здружитися, подружитися. [Микола:] І який же я радий, що ти зостанешся у селі! Знов затоваришуєм (К.-Карий, І, 1960, 362); Затоваришували вони з галичанином відразу, з першої зустрічі (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 197).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затоваришую | затоваришуємо |
2 особа | затоваришуєш | затоваришуєте |
3 особа | затоваришує | затоваришують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | затоваришував | затоваришували |
Жіночий рід | затоваришувала | |
Середній рід | затоваришувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затоваришуймо | |
2 особа | затоваришуй | затоваришуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | затоваришувавши |