затупцяти
ЗАТУПЦЯТИ, яю, яєш, док., розм. 1. Почати тупцяти, топтатися на одному місці, переступаючи з ноги на ногу; затупцювати. Кінь затупцяв на місці, потім, відчувши впертого верхівця, рвонув щосили й помчав легкою пір'їною (Сміл., Зустрічі, 1936, 8).
2. Піти, попрямувати куди-небудь. Двором затупцяли коні й задеренчало цебро, певне, фурман водив коні до води (Досв., Вибр., 1959, 42).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затупцяю | затупцяємо |
2 особа | затупцяєш | затупцяєте |
3 особа | затупцяє | затупцяють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | затупцяв | затупцяли |
Жіночий рід | затупцяла | |
Середній рід | затупцяло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затупцяймо | |
2 особа | затупцяй | затупцяйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | затупцявши |