затюкати
ЗАТЮКАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. неперех. Почати тюкати. - А-га-га! А тю! а держи! - засвистіли, затюкали хлопці. Тінь звернула вбік і швиденько побралась у лози (Вас., І, 1959, 308).
2. перех. Висміяти кого-нобудь, вигуками виявляючи зневагу. [Ксенія Михайлівна:] Коли б котрийсь наймит найнявся за півціни проти других, то хіба його не затюкали б? (Кроп., IV, 1959, 95); Ніколи в житті такого сорому не мав, як біля каси. Мене робітники мало не затюкали (Руд., Вітер.., 1958, 230); // Залякати, часто покрикуючи на кого-небудь. Наймичок вони [господарі] затюкали вже так, що ті втратили не тільки дар мови людської, а й здатність пересуватись (Кол., Терен.., 1959, 218).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затюкаю | затюкаємо |
2 особа | затюкаєш | затюкаєте |
3 особа | затюкає | затюкають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | затюкав | затюкали |
Жіночий рід | затюкала | |
Середній рід | затюкало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затюкаймо | |
2 особа | затюкай | затюкайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | затюкавши |