захлянути
ЗАХЛЯНУТИ і ЗАХЛЯТИ, яну, янеш; мин. ч. захляв, ла, ло; док. 1. Дуже схуднути, ослабнути від чого-небудь. Харч була така погана, що вона [Василина] зовсім захляла й мусила купувати собі їжу на базарі (Н.-Лев., II, 1956, 102); Як день там один на самому хлібі побуде [Давид], не захляне (Головко, II, 1957, 78); // Проголодатися, зголодніти. Вона захляла з голоду, їй так хотілось чогось гарячого, смачного, незвичайного; ..їй аж нудило од сильного бажання попоїсти (Коцюб., II, 1955, 22).
2. рідко. Змарніти від переживань. * Образно. Зав'яне, помарніє свіжий квіт її вроди під холодним, жовтим поглядом судовика [нелюба]... погаснуть ясні очі, поблекнуть рожеві уста... захляне душа... (Мирний, II, 1954, 72).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | захляну | захлянемо |
2 особа | захлянеш | захлянете |
3 особа | захляне | захлянуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | захляв | захляли |
Жіночий рід | захляла | |
Середній рід | захляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | захляньмо | |
2 особа | захлянь | захляньте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | захлявши |
захляти
ЗАХЛЯТИ див. захлянути.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | захляну | захлянемо |
2 особа | захлянеш | захлянете |
3 особа | захляне | захлянуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | захляв | захляли |
Жіночий рід | захляла | |
Середній рід | захляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | захляньмо | |
2 особа | захлянь | захляньте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | захлявши |