зашнурований
ЗАШНУРОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зашнурувати. Стоптані солдатські черевики [у професора], зашнуровані ремінцями з сириці, сині, строчені білою ниткою брезентові штани (Кучер, Чорноморці, 1956, 86); Дами.. у старовинних робронах з туго зашнурованими таліями (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 10).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зашнурований | зашнурована | зашнуроване | зашнуровані |
Родовий | зашнурованого | зашнурованої | зашнурованого | зашнурованих |
Давальний | зашнурованому | зашнурованій | зашнурованому | зашнурованим |
Знахідний | зашнурований, зашнурованого | зашнуровану | зашнуроване | зашнуровані, зашнурованих |
Орудний | зашнурованим | зашнурованою | зашнурованим | зашнурованими |
Місцевий | на/у зашнурованому, зашнурованім | на/у зашнурованій | на/у зашнурованому, зашнурованім | на/у зашнурованих |