заіржавіти
ЗАІРЖАВІТИ, іє і ЗАРЖАВІТИ, іє, док. Покритися іржею, ржею. Турбаєві здалося, що весь секрет Горбатюка - саме в цьому. Не повісив [шаблі], яв він, не дав заіржавіти... (Руд., Остання шабля, 1959, 85); [Сестра Мархва:] Іч, як замок заржавів.. Певно років з десять буде, як відпирався (Мирний, V, 1955, 108); * Образно. - Трудимось теж на совість. Бо краще вже згоріти на роботі, ніж заіржавіти від неробства (Гончар, Тронка, 1966, 69).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заіржавію | заіржавіємо |
2 особа | заіржавієш | заіржавієте |
3 особа | заіржавіє | заіржавіють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заіржавітиму | заіржавітимемо |
2 особа | заіржавітимеш | заіржавітимете |
3 особа | заіржавітиме | заіржавітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заіржавів | заіржавіли |
Жіночий рід | заіржавіла | |
Середній рід | заіржавіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заіржавіймо | |
2 особа | заіржавій | заіржавійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | заіржавіючи | |
Минулий час | заіржавівши |