заґавитися
ЗАГАВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. загавляться; док., розм, 1. Зацікавившись, захопившись чим-небудь іншим або задумавшись, виявити неуважність до когось, чогось. Нива вузька, вигарцьована, по обидва боки зелена царина, куди безперестанно лізе худоба. Тут тільки пильнуй та пильнуй, а загавився, так і знай, -наживеш біду (Добр., Ол. солдатики, 1961, 34); Тут [на ярмарку], якщо загавишся, то зімнуть тебе вмить, перейдуть, затопчуть, навіть не помітивши, що ти за один (Гончар, І, 1959, 45).
2. Затриматися, загаятися де-небудь. - Дружба, брате, велике діло. Бач, як тільки де-небудь загавився, так уже й кинувся кожен: де Маковей? (Гончар, III, 1959, 303)
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заґавлюся | заґавимося |
2 особа | заґавишся | заґавитеся |
3 особа | заґавиться | заґавляться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заґавився | заґавилися |
Жіночий рід | заґавилася | |
Середній рід | заґавилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заґавімося | |
2 особа | заґавися | заґавіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | заґавившись |