збут
ЗБУТ, у, ч., ек. Продаж готової продукції або сировини. Швидке зростання і розширення виробництва при капіталізмі, в умовах злиднів народних мас та їх слабкої купівельної спроможності, веде до застою в збуті товарів, до припинення виробництва та криз (Нова іст., 1956, 130).
Знаходити збут - знаходити попит, купуватися (про товар і т. ін.). В горах знаходив збут найгірший крам (Чорн., Визвол. земля, 1959, 34); Ринок збуту див. ринок.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | збут | збути |
Родовий | збуту | збутів |
Давальний | збутові, збуту | збутам |
Знахідний | збут | збути |
Орудний | збутом | збутами |
Місцевий | на/у збуті | на/у збутах |
Кличний | збуте | збути |
збутий
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | збутий | збута | збуте | збуті |
Родовий | збутого | збутої | збутого | збутих |
Давальний | збутому | збутій | збутому | збутим |
Знахідний | збутий, збутого | збуту | збуте | збуті, збутих |
Орудний | збутим | збутою | збутим | збутими |
Місцевий | на/у збутому, збутім | на/у збутій | на/у збутому, збутім | на/у збутих |