збірочка
ЗБІРОЧКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до збірка 1. Цей же лірик - строчить, пише. Аж вистрибують слова: «За вікном казкова тиша!..» Скоро - Й збірочка нова!.. (С. Ол., Вибр., 1959, 170); - Ось ця книжечка мені дуже сподобалась,- сказав Дейнека, показуючи вихованцям крихітну збірочку віршів (Добр., Ол. солдатики, 1961, 161).
2. перев. мн. Зменш.-пестл. до збірка 4. Спідниця з сотнею збірочок високо підтикана під червоний шерстяний, домотканий пояс (Коп., Вибр., 1948, 167).
У збірочку - з дрібними зборками. На голові її була у крапочку хустинка; сачок з грубенького сукна, у збірочку спідниця... (Голов., Поезії, 1955, 193).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | збірочка | збірочки |
Родовий | збірочки | збірочок |
Давальний | збірочці | збірочкам |
Знахідний | збірочку | збірочки |
Орудний | збірочкою | збірочками |
Місцевий | на/у збірочці | на/у збірочках |
Кличний | збірочко | збірочки |