звал
ЗВАЛ, у, ч. 1. Дія за знач. звалювати 1.
На звал - жати або косити не підбираючи. В денну зміну працюватимуть лише комбайни з обмолотом та дві жатки на звал (Ле, В снопі.., 1960, 47).
2. рідко. Те саме, що звалище 2. На майданах, вулицях лежали купи гною, а попід хатами - звали всілякого непотребу (Досв., Вибр., 1959, 298).
3. рідко. Те саме, що завал 2. - Як навіть у далекі новгородські, вятські та брянські області щойно у травні стукає весна, ломить кригу та нівечить снігові звали, так і до воріт твоєї та моєї землі застукав дух нової правди (Оп., Іду.., 1958, 355).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | звал | звали |
Родовий | звалу | звалів |
Давальний | звалові, звалу | звалам |
Знахідний | звал | звали |
Орудний | звалом | звалами |
Місцевий | на/у звалі | на/у звалах |
Кличний | звале | звали |