звозити
ЗВОЗИТИ, звожу, звозиш, недок., ЗВЕЗТИ, звезу, звезеш; мин. ч. звіз, звезла, ло; док., перех. 1. Доставляти яким-небудь транспортом багатьох, багато чого-небудь в одне місце. На ціле літо.. влада тут [у Комуні] переходить до рук піонерії, хлопчаків та дівчаток, що їх з усіх усюд звозять сюди грузовиками (Гончар, Тронка, 1963, 221); Минало літо, заходила осінь. Уже пшеницю звезли і вимолотили (Мирний, IV, 1955, 213).
2. Переміщати за допомогою транспорту кого-, що-небудь згори вниз.
3. тільки док. Везучи, відправити куди-небудь; відвезти. А там панові не вподобався, Писарині якому, - Ноги здибають, руки сплутають І звезуть до прийому (Рудан., Тв., 1956, 41).
4. тільки док., фам. Сильно ударити кого-небудь. Звезла [Текля] рогачем Юхима по ногах, і він так і шугонув з високого порога (Кучер, Трудна любов, 1960, 538); Іще б так звезли пару разів по спині й відвалили б душу від тіла... (Стельмах, І, 1962, 500).
ЗВОЗИТИ див. звожувати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | звожу | звозимо |
2 особа | звозиш | звозите |
3 особа | звозить | звозять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | звозив | звозили |
Жіночий рід | звозила | |
Середній рід | звозило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | звозімо | |
2 особа | звози | звозіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | звозивши |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | звожу | звозимо |
2 особа | звозиш | звозите |
3 особа | звозить | звозять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | звозитиму | звозитимемо |
2 особа | звозитимеш | звозитимете |
3 особа | звозитиме | звозитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | звозив | звозили |
Жіночий рід | звозила | |
Середній рід | звозило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | звозьмо | |
2 особа | звозь | звозьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | звозячи | |
Минулий час | звозивши |