звірятися
ЗВІРЯТИСЯ1, яюся, яєшся і рідко ЗВІРЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ЗВІРИТИСЯ, рюся, ришся, док. 1. кому. Виявляючи довір'я, повіряти кому-небудь свої думки, таємниці, розкривати почуття і т. ін. Яринка часто звірялася, їй [вчительці] у своїх радощах і в горі (Донч., IV, 1957, 159); Іван нікому не звірювався зі своїми думками (Фр., І, 1955, 103); - Тобі, чужому, звірилась, а перед своїм батьком, перед рідним батьком, могла щось такого затаїти!.. (Коб., І, 1956, 80); Семен міркував, як би йому звіритись громаді з своїх думок (Коцюб., І, 1955, 112).
2. на кого. Довіряти кому-небудь щось, покладатися на кого-небудь у чомусь. А матір по тому згадую, що, було, нас із собою забирає в двір. І нянька в нас була хороша, а не звірялась на неї (Барв., Опов.., 1902, 469); Знайшлася і бабуся така, Оришка.. Горпина зразу звірилася на неї, як на рідну матір (Мирний, І, 1954, 234); // на що. Довіряти, вірити чому-небудь. Гавриленко вже докоряв собі, що так зопалу потривожив зоотехніка, звірившись на перше враження від прочитаного дописа (Добр., Тече річка.., 1961, 70); Повернувся до села мій товариш - Берник Іван, від якого я нічого не таїв і на чиє слово завжди звірявся (Мур., Бук. повість, 1959, 16).
ЗВІРЯТИСЯ2, яюся, яєшся, недок., ЗВІРИТИСЯ, рюся, ришся, док., рідко. 1. Зіставляючи що-небудь з чимось, перевіряти щось за якими-небудь показниками. Комбат час від часу зупинявся на хвилинку з старшим ад'ютантом, щоб при ліхтарику звіритись під плащем по карті (Гончар, III, 1959, 134).
2. Переконуватися, впевнюватися в чому-небудь. А що вона відьма, то я в цьому добре звірилась, бо де вона ступить, за нею слідком жаби скачуть (Н.-Лев.. III, 1956, 253); Далі сполохано озирнулася [Настя] по двору. Звірившись, що там нікого немає, розгорнула папірець і почала читати (Вас., II, 1959, 198).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | звіряюся | звіряємося |
2 особа | звіряєшся | звіряєтеся |
3 особа | звіряється | звіряються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | звірятимуся | звірятимемося |
2 особа | звірятимешся | звірятиметеся |
3 особа | звірятиметься | звірятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | звірявся | звірялися |
Жіночий рід | звірялася | |
Середній рід | звірялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | звіряймося | |
2 особа | звіряйся | звіряйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | звіряючись | |
Минулий час | звірявшись |