зграйка
ЗГРАЙКА, и, ж. Зменш.-пестл. до зграя 1, 2. Над головою матері пролетіла зграйка чайок (Чорн., Красиві люди, 1961, 72); Біля берега ходили веселими зграйками райдужні мальки (Донч., VI, 1957, 261); Маленька зграйка білих хмарин повільно пливла по голубому жовтосмугому небу (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 347); Дивлюся, як ціла зграйка хлопчиків перевертається у каламутній воді (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 87); * У порівн. Юрба підлітків, мов зграйка горобців, зірвалася з місця й майнула назустріч вершникові (Шиян, Баланда, 1957, 140).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | зграйка | зграйки |
Родовий | зграйки | зграйок |
Давальний | зграйці | зграйкам |
Знахідний | зграйку | зграйки |
Орудний | зграйкою | зграйками |
Місцевий | на/у зграйці | на/у зграйках |
Кличний | зграйко | зграйки |