згірдливий
ЗГІРДЛИВИЙ, а, е, діал. 1. Зневажливий. Вони прозивали себе взаємно в думках «бойками», бо ця назва згірдлива. Прозивають нею людей із подальших сторін (Март., Тв., 1954, 393).
2. Погордливий. Я зловила в його голосі нотку непевності, й у мене піднялась хвиля згірдливої злості (Тудор, Народження, 1941, 163).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | згірдливий | згірдлива | згірдливе | згірдливі |
Родовий | згірдливого | згірдливої | згірдливого | згірдливих |
Давальний | згірдливому | згірдливій | згірдливому | згірдливим |
Знахідний | згірдливий, згірдливого | згірдливу | згірдливе | згірдливі, згірдливих |
Орудний | згірдливим | згірдливою | згірдливим | згірдливими |
Місцевий | на/у згірдливому, згірдливім | на/у згірдливій | на/у згірдливому, згірдливім | на/у згірдливих |