здружений
ЗДРУЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до здружити. І сплять тепер в одній могилі братській сини Вітчизни, здружені в боях (Гонч., Вибр., 1959, 216); - Жаль.., що так скоро в'яне красота, немов здружена вона з непостійністю (Фр., І, 1955, 320).
2. у знач. прикм. Дружний. Все швидше йде до комунізму Радянська здружена сім'я (С. Ол., Вибр., 1959, 32).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | здружений | здружена | здружене | здружені |
Родовий | здруженого | здруженої | здруженого | здружених |
Давальний | здруженому | здруженій | здруженому | здруженим |
Знахідний | здружений, здруженого | здружену | здружене | здружені, здружених |
Орудний | здруженим | здруженою | здруженим | здруженими |
Місцевий | на/у здруженому, здруженім | на/у здруженій | на/у здруженому, здруженім | на/у здружених |