земець
ЗЕМЕЦЬ, мця, ч., розм. Земський діяч у дореволюційній Росії і на Україні. Панас Мирний відобразив характерні риси земства, розкрив облудність земських начальників. Влучним словом сатирика він висміює зграю земців, чиновників, ганьбить хабарництво, підступність, шахрайство (Укр. літ., 9, 1957, 54).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | земець | земці |
Родовий | земця | земців |
Давальний | зевцеві, земцю | земцям |
Знахідний | земця | земців |
Орудний | земцем | земцями |
Місцевий | на/у земці | на/у земцях |
Кличний | земцю | земці |