злопам'ятний
ЗЛОПАМ'ЯТНИЙ, а, е. Який довго пам'ятає заподіяні йому ким-небудь зло, образу. Що ти про мене думаєш? Що я лиха, злопам'ятна дівчина з кришталевим серцем у грудях (Л. Укр., V, 1956, 110); - Ой, плохі ж ви, сусідонько, плохі та не злопам'ятні!.. Та невже ж ви забулися, що вона вас гускою обізвала? (Л. Янов., І, 1959, 86); - Не відпирайся, скажи хоч тепер правду. Я ж не злопам'ятний... (Мокр., Острів.., 1961, 93).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | злопам'ятний | злопам'ятна | злопам'ятне | злопам'ятні |
Родовий | злопам'ятного | злопам'ятної | злопам'ятного | злопам'ятних |
Давальний | злопам'ятному | злопам'ятній | злопам'ятному | злопам'ятним |
Знахідний | злопам'ятний, злопам'ятного | злопам'ятну | злопам'ятне | злопам'ятні, злопам'ятних |
Орудний | злопам'ятним | злопам'ятною | злопам'ятним | злопам'ятними |
Місцевий | на/у злопам'ятному, злопам'ятнім | на/у злопам'ятній | на/у злопам'ятному, злопам'ятнім | на/у злопам'ятних |