злуплювати
ЗЛУПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗЛУПИТИ, злуплю, злупиш; мн. злуплять; док., перех. 1. Здирати, обдирати (кору, шкіру, шкаралупу і т. ін.). Піймавши барана, спокійно Вівчарі, Линтвар злупивши, потрошили (Бор., Тв., 1957, 188).
2. тільки док., перен., розм. Узяти дуже дорогу ціну, плату. От хоч і цей волосний писар - мало то він злупить за рік з усієї волості! (Вас., І, 1959, 96); - Оце вже буде матері на стріху,- неодмінно зітхне Гавриш, злупивши за фейлетон у «Нашій зміні» тридцять карбованців (Кач., II, 1958, 28).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | злуплюю | злуплюємо |
2 особа | злуплюєш | злуплюєте |
3 особа | злуплює | злуплюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | злуплюватиму | злуплюватимемо |
2 особа | злуплюватимеш | злуплюватимете |
3 особа | злуплюватиме | злуплюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | злуплював | злуплювали |
Жіночий рід | злуплювала | |
Середній рід | злуплювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | злуплюймо | |
2 особа | злуплюй | злуплюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | злуплюючи | |
Минулий час | злуплювавши |