злітувати
ЗЛІТУВАТИ, злітую, злітуєш, док., перех., розм. Пробути, прожити де-небудь ціле літо. [Сестра Серахвима:] Доб'ється [стара] до села, та там і літечко злітує (Мирний, V, 1955, 66); Їм же, строковим невільникам та невільницям, належало злітувати літо в далекому польовому таборі (Гончар, Таврія, 1952, 215).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | злітую | злітуємо |
2 особа | злітуєш | злітуєте |
3 особа | злітує | злітують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | злітував | злітували |
Жіночий рід | злітувала | |
Середній рід | злітувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | злітуваймо | |
2 особа | злітувай | злітувайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | злітувавши |