зминати
ЗМИНАТИ, аю, аєш, недок., ЗМИНУТИ, ну, неш, док., розм., рідко, перед ким і без додатка. Звертати з дороги, даючи кому-небудь пройти, проїхати. Силою віяло від Мокеїча, від його розхристаних, загорілих.. грудей. Не зминав перед ярмарковими багачами - самі вони зминали перед ним (Гончар, І, 1959, 39); Дивились [Коропов і Люба] одне на одного трошки докірливим закоханим поглядом, і ніхто з них не хотів першим зминути з дороги (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 189).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зминаю | зминаємо |
2 особа | зминаєш | зминаєте |
3 особа | зминає | зминають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зминатиму | зминатимемо |
2 особа | зминатимеш | зминатимете |
3 особа | зминатиме | зминатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зминав | зминали |
Жіночий рід | зминала | |
Середній рід | зминало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зминаймо | |
2 особа | зминай | зминайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | зминаючи | |
Минулий час | зминавши |