ЗНАРОШНЕ, присл., розм. Те саме, що навмисне. Вона, невірна дитина, ..знарошне так зробила (Барв., Опов.., 1902, 225); - Підтяніть оті гардини над вікнами. Ви, вдається, знарошне позбавляєте мене сонця,- мовила вона через хвилину (Л. Янов., І, 1959, 201).