знервувати
ЗНЕРВУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Викликати у кого-небудь стан нервового збудження, хвилювання; розхвилювати. Дівчину знервував нежданий прихід директора (Собко, Зор. крила, 1950, 192).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знервую | знервуємо |
2 особа | знервуєш | знервуєте |
3 особа | знервує | знервують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | знервував | знервували |
Жіночий рід | знервувала | |
Середній рід | знервувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знервуймо | |
2 особа | знервуй | знервуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | знервувавши |