зорудувати
ЗОРУДУВАТИ, ую, уєш, док., розм. 1. перех. Зробити, поладнати що-небудь. Зорудувавши все, я побігла на двірець залізниці (Фр., IV, 1950, 366); Ніхто краще за нього не зможе сієї справи зорудувати (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 166).
2. неперех., з ким - чим. Справитися з ким-, чим-небудь. Ну, чи можна ж із таким чоловіком зорудувати? Пустився берега зовсім (Барв., Опов.., 1902, 284).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зорудую | зорудуємо |
2 особа | зорудуєш | зорудуєте |
3 особа | зорудує | зорудують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зорудував | зорудували |
Жіночий рід | зорудувала | |
Середній рід | зорудувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зорудуймо | |
2 особа | зорудуй | зорудуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зорудувавши |