зрадництво
ЗРАДНИЦТВО, а, с. Поведінка, вчинки зрадника. На своєму досвіді народні маси переконувалися у правильності лінії більшовиків, все ясніше бачили брехню і зрадництво націоналістів (Рад. літ-во, 3, 1957, 7).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | зрадництво | зрадництва |
Родовий | зрадництва | зрадництв |
Давальний | зрадництву | зрадництвам |
Знахідний | зрадництво | зрадництва |
Орудний | зрадництвом | зрадництвами |
Місцевий | на/у зрадництві | на/у зрадництвах |
Кличний | зрадництво | зрадництва |