зсув
ЗСУВ, у, ч. 1. спец. Порушення симетричного розташування суміжних деталей, дотичних поверхонь і т. ін. Взаємний зсув нижньої поверхні двох суміжних панелей не повинен бути більше 2 мм (Інж. геод., 1959, 335).
2. техн. Деформація пружного тіла, при якій його шари зсуваються, переміщаються по відношенню один до одного. Коли на тіло діють дві сили, розташовані близько одна від одної і спрямовані в протилежні сторони, то виникає деформація зсуву (Токарна справа.., 1957, 44).
3. геол. Переміщення (сповзання) верхнього шару землі вниз по схилу під діянням сили ваги. Землетруси іноді спричиняються до утворення скидів і зсувів у земній корі (Курс заг. геол., 1947, 192).
4. ел., радіо. Неодночасне проходження через нульове або максимальне значення двох відповідних величин (струму - напруги і т. ін.). При дуже високих частотах зміни напруги відбуваються так швидко, що електрони в лампі не встигають рухатись у фазі з напругою, тобто виникає зсув фаз між напругою і струмом (Осн. радіотехн., 1957, 123).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | зсув | зсуви |
Родовий | зсуву | зсувів |
Давальний | зсувові, зсуву | зсувам |
Знахідний | зсув | зсуви |
Орудний | зсувом | зсувами |
Місцевий | на/у зсуві | на/у зсувах |
Кличний | зсуве | зсуви |