зсунений
ЗСУНЕНИЙ, ЗСУНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зсунути. Він стояв на тротуарі, всміхнений, ..з капелюхом, зсуненим на потилицю (Фр., VII, 1951, 188); Мати на мить забула про свою гризоту і замилувалася дочкою, її розчервонілим личком, на яке з-під зсунутої хустки вибилися лляні пасма кіс (Речм., Весн. грози, 1961, 108); В просторих класах [гімназії] парти були зсунуті геть під стіни (Смолич, Мир.., 1958, 78); // зсунено, зсунуто, безос. присудк. сл. Столи було зсунуто докупи й застелено сніжно-білими скатертинами (Донч., VI, 1957, 454).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зсунений | зсунена | зсунене | зсунені |
Родовий | зсуненого | зсуненої | зсуненого | зсунених |
Давальний | зсуненому | зсуненій | зсуненому | зсуненим |
Знахідний | зсунений, зсуненого | зсунену | зсунене | зсунені, зсунених |
Орудний | зсуненим | зсуненою | зсуненим | зсуненими |
Місцевий | на/у зсуненому, зсуненім | на/у зсуненій | на/у зсуненому, зсуненім | на/у зсунених |