зубоскалити
ЗУБОСКАЛИТИ, лю, лиш, недок., розм., рідко. Сміятися, жартувати або насміхатися. - І досі зубоскалиш? Жируєш без чоловіка (Іщук, Вербівчани, 1961, 85).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зубоскалю | зубоскалимо |
2 особа | зубоскалиш | зубоскалите |
3 особа | зубоскалить | зубоскалять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зубоскалитиму | зубоскалитимемо |
2 особа | зубоскалитимеш | зубоскалитимете |
3 особа | зубоскалитиме | зубоскалитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зубоскалив | зубоскалили |
Жіночий рід | зубоскалила | |
Середній рід | зубоскалило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зубоскальмо | |
2 особа | зубоскаль | зубоскальте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | зубоскалячи | |
Минулий час | зубоскаливши |