кабінетик
КАБІНЕТИК, а, ч. Зменш. до кабінет 1. - Гадаю, що синьйорі дуже невигідно читати в моїй крамниці - у мене, на жаль, ніякого комфорту! - що іншого було б у себе дома, в затишному кабінетику... (Л. Укр., III, 1952, 741); За дверима, в маленькому кабінетику, настирливо деренчить телефон (Ткач, Плем'я.., 1961,285).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кабінетик | кабінетики |
Родовий | кабінетика | кабінетиків |
Давальний | кабінетикові, кабінетику | кабінетикам |
Знахідний | кабінетик | кабінетики |
Орудний | кабінетиком | кабінетиками |
Місцевий | на/у кабінетику | на/у кабінетиках |
Кличний | кабінетику | кабінетики |