калабаня
КАЛАБАНЯ, і, ж., діал. Ковбаня. Виходив [Гриць] перед хату.., ставав собі коло калабані, що з неї кури воду п'ють (Март., Тв., 1954, 58); Річка закручувалася і творила глибоку, корчами оброслу калабаню (Фр., VII, 1951, 143); Всілякі чутки і всякі люди баламутять теперечки громаду, мов рибу в калабані (Стельмах, Хліб.., 1959, 377).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | калабаня | калабані |
Родовий | калабані | калабань |
Давальний | калабані | калабаням |
Знахідний | калабаню | калабані |
Орудний | калабанею | калабанями |
Місцевий | на/у калабані | на/у калабанях |
Кличний | калабане | калабані |