квапливість
КВАПЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. квапливий 1, 2; поспішливість, хапливість. - Не їв без мене? - А що ж, буду в твої горшки заглядати? - широко, з перебільшеною квапливістю і пошаною відчиняє [Григорій] ворота (Стельмах, І, 1962, 227); У їхніх рухах немає квапливості, гарячковості, нервування (Ткач, Арена, 1960, 128).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | квапливість | квапливості |
Родовий | квапливості, квапливости | квапливостей |
Давальний | квапливості | квапливостям |
Знахідний | квапливість | квапливості |
Орудний | квапливістю | квапливостями |
Місцевий | на/у квапливості | на/у квапливостях |
Кличний | квапливосте | квапливості |