кигикання
КИГИКАННЯ, я, с. Дія за знач. кигикати. Оті старосвітські.. машини.. видавали протяжні, меланхолійні тони, подібні до кигикання чайки (Фр., VIII, 1952, 365); Галасливим кигиканням ненаїдливих чайок, цокотом кінських копит.. розпочинає вона [Одеса] свій звичайний трудовий день (М. Ол., Леся, 1960, 120).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кигикання | кигикання |
Родовий | кигикання | кигикань |
Давальний | кигиканню | кигиканням |
Знахідний | кигикання | кигикання |
Орудний | кигиканням | кигиканнями |
Місцевий | на/у кигиканні | на/у кигиканнях |
Кличний | кигикання | кигикання |