кита
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кита | кити |
Родовий | кити | кит |
Давальний | киті | китам |
Знахідний | киту | кити |
Орудний | китою | китами |
Місцевий | на/у киті | на/у китах |
Кличний | кито | кити |
кит
КИТ1, а, ч. 1. Найбільший морський ссавець, схожий на рибу. - А чого ж старі люди кажуть, що за морем уже землі немає, а тільки три кити... на них і земля держиться... (Мирний, І, 1949, 171); Кити - найбільші тварини з ссавців.. Синій кит досягає 80 м і важить до 150 т (Зоол., 1957, 158).
2. перен., розм. Про особу, що відіграє дуже важливу роль у якій-небудь галузі, сфері діяльності.
КИТ2, у, ч., розм. Спеціально виготовлена речовина для замазування щілин, тріщин; замазка.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кит | кити |
Родовий | киту | китів |
Давальний | китові, киту | китам |
Знахідний | киту | китів |
Орудний | китом | китами |
Місцевий | на/у киті | на/у китах |
Кличний | ките | кити |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кит | кити |
Родовий | кита | китів |
Давальний | китові, киту | китам |
Знахідний | кита | китів |
Орудний | китом | китами |
Місцевий | на/у киті | на/у китах |
Кличний | ките | кити |