ковпачок
КОВПАЧОК, чка, ч. 1. Зменш. до ковпак. За кілька хвилин легкою ходою підійшов сам завідувач, одягнений у коротку білу куртку та в білий ковпачок (Руд., Вітер.., 1958, 75); Практикують в овочівництві захист рослин від приморозків гончарними ковпачками (Овоч., 1956, 42); Сама пляшка [термоса] затикається звичайним корком, а зверху закручується металевим ковпачком, який можна використовувати як склянку (Фізика, II, 1957, 29).
2. Їстівний гриб родини зморшкових. Ковпачок піхвястий.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ковпачок | ковпачки |
Родовий | ковпачка | ковпачків |
Давальний | ковпачкові, ковпачку | ковпачкам |
Знахідний | ковпачок | ковпачки |
Орудний | ковпачком | ковпачками |
Місцевий | на/у ковпачку | на/у ковпачках |
Кличний | ковпачку | ковпачки |