кокотка
КОКОТКА, и, ж. У буржуазному суспільстві - жінка легковажної поведінки, що перебуває на утриманні своїх коханців.- Я не ремісний, я панич. Люблю пси, коні і кокоток (Фр., IV, 1950, 457); - Кокотка, якщо вам хочеться знати,- продажна жінка... - стиха сказав вусатий, наближаючи до Хоми своє велике гладке обличчя (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 427); * Образно. Він [граф Вітте] був спочатку закоханий в самодержавство, неначе у чисту фею, але потім виявилося, що то була не фея, а підмальована кокотка (Стельмах, І, 1962, 617).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кокотка | кокотки |
Родовий | кокотки | кокоток |
Давальний | кокотці | кокоткам |
Знахідний | кокотку | кокоток |
Орудний | кокоткою | кокотками |
Місцевий | на/у кокотці | на/у кокотках |
Кличний | кокотко | кокотки |