колесувати
КОЛЕСУВАТИ, ую, уєш. 1. недок. і док., перех. Піддавати дуже жорстокій смертній карі, ламаючи кістки на спеціально обладнаному колесі, що крутиться. Відьом же тут колесовали [колесували] І всіх шептух і ворожок (Котл., І, 1952, 141); [Хмельницький:] Згадайте гетьмана Остряницю, обозного Сурмила.. Це їх і козаків, славних запорожців, на площі у Варшаві колесували і з живих жили тягли (Корн., І, 1955, 236). 2. недок., неперех., розм. Кружляти (у 4, 6 знач.). В її [Тухольщини] лазуровім, чистім повітрі ..колесує орел-беркут (Фр., VI, 1951, 71).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | колесую | колесуємо |
2 особа | колесуєш | колесуєте |
3 особа | колесує | колесують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | колесуватиму | колесуватимемо |
2 особа | колесуватимеш | колесуватимете |
3 особа | колесуватиме | колесуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | колесував | колесували |
Жіночий рід | колесувала | |
Середній рід | колесувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | колесуймо | |
2 особа | колесуй | колесуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | колесуючи | |
Минулий час | колесувавши |