колоритний
КОЛОРИТНИЙ, а, е. 1. Який відзначається майстерним співвідношенням фарб, кольорів (про картину, фреску і т. ін.). Перед моїми очима майнули, мов мрія, картини Маккарта, ..картини колоритні, іскряні, свіжі (Н.-Лев., III, 1956, 311); // Барвистий.
2. перен. Своєрідний, характерний, яскраво виражений. Михайло Окунь - один з колоритних реалістичних образів українського куркуля, створених Карпенком-Карим (Життя К.-Карого, 1957, 87); Колоритна мова дядька Лева, Килини, Лукаша, його матері та інших персонажів підтверджує, що образи ці списані поетесою з типів волинських селян (Рад. літ-во, 2, 1962, 111).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | колоритний | колоритна | колоритне | колоритні |
Родовий | колоритного | колоритної | колоритного | колоритних |
Давальний | колоритному | колоритній | колоритному | колоритним |
Знахідний | колоритний, колоритного | колоритну | колоритне | колоритні, колоритних |
Орудний | колоритним | колоритною | колоритним | колоритними |
Місцевий | на/у колоритному, колоритнім | на/у колоритній | на/у колоритному, колоритнім | на/у колоритних |