колішня
КОЛІШНЯ, КОЛІСНЯ, і, ж. Передня колісна частина плуга. Воли потягли граділь убік, колішня завернулася (Гр., II, 1963, 60); Заскрипіли ярма, запищала незмазана колішня, рушили вперед плуги (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 122); * У порівн. Гнітюче враження справляла дожидальня, з пооббиваними стінами, скрипучою, мов колішня, лавою (Чорн., Визвол. земля, 1959, 91).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | колішня | колішні |
Родовий | колішні | колішень |
Давальний | колішні | колішням |
Знахідний | колішню | колішні |
Орудний | колішнею | колішнями |
Місцевий | на/у колішні | на/у колішнях |
Кличний | колішне | колішні |