коліщатко
КОЛІЩАТКО, а, с. Зменш. до коліща. Проте хтось мусив подумати про грубку і казав її поставити в себе в хаті (тут грубки на двох ніжках і на двох коліщатках) (Л. Укр., V, 1956, 387); Село вже перейшло до повного темпу життя. З дороги чулося торохкотіння возів, .. пищало коліщатко на колодязі (Хотк., І, 1966, 104); Повільно спливали хвилини, цокаючи коліщатками в старому годиннику (Жур., Вечір.., 1958, 204).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | коліщатко | коліщатка |
Родовий | коліщатка | коліщаток |
Давальний | коліщаткові, коліщатку | коліщаткам |
Знахідний | коліщатко | коліщатка |
Орудний | коліщатком | коліщатками |
Місцевий | на/у коліщатку | на/у коліщатках |
Кличний | коліщатко | коліщатка |