комизитися
КОМИЗИТИСЯ, ижуся, изишся, недок., розм. Те саме, що вередувати; капризувати. - Та ну-бо, вбирайся швидше! Ще й комизиться!.. - говорив дід, бо його вже брала нетерплячка (Н.-Лев., IV, 1956, 203); // Виявляти впертість; упиратися; норовитися. [Степан:] Свахо, не комизься, іди в хату! (Кроп., II, 1958, 62); Всі його знайомі дівчата так і бігають за ним, тільки моргни. Не буде комизитись і Варварочка! (Донч., V, 1957, 380); Спершу Лиска трохи боялася, комизилася - півтора дні привчала її Даринка ходити в возику смирно (Вирган, В розп. літа, 1959, 260).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | комижуся | комизимося |
2 особа | комизишся | комизитеся |
3 особа | комизиться | комизяться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | комизитимуся | комизитимемося |
2 особа | комизитимешся | комизитиметеся |
3 особа | комизитиметься | комизитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | комизився | комизилися |
Жіночий рід | комизилася | |
Середній рід | комизилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | комизімося | |
2 особа | комизися | комизіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | комизячись | |
Минулий час | комизившись |