компанійський
КОМПАНІЙСЬКИЙ, а, е. 1. розм. Те саме, що товариський. Павлюк подякував товаришам і.. приєднався до них. Цей велетень завжди був компанійським хлопцем (Трубл., Лахтак, 1953, 68); Що не принесе [школярка] до школи, усім до крихітки поділиться - от уже вдачу компанійську має (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 23).
2. іст. Прикм. до компанієць. Везуть труну мальовану, Китайкою криту. А за нею з старшиною Іде в чорній свиті Сам полковник компанійський (Шевч., II, 1953, 43).
Компанійський козак - те саме, що компанієць.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | компанійський | компанійська | компанійське | компанійські |
Родовий | компанійського | компанійської | компанійського | компанійських |
Давальний | компанійському | компанійській | компанійському | компанійським |
Знахідний | компанійський, компанійського | компанійську | компанійське | компанійські, компанійських |
Орудний | компанійським | компанійською | компанійським | компанійськими |
Місцевий | на/у компанійському, компанійськім | на/у компанійській | на/у компанійському, компанійськім | на/у компанійських |