конюшинисько
КОНЮШИНИСЬКО, а, с. Те саме, що конюшинище. Вийшов [Микола] на широкі панські лани скошеної конюшини. Тут вже упевнився остаточно, що йде правильно. Він знав ці конюшиниська (Гжицький, У світ.., 1960, 46); Зайці перебігали із зеленого конюшиниська в ледь пристигле жито, бо вже неподалік пронизливо цвінькали блискучі коси (Літ. Укр., 15.Х 1974, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | конюшинисько | конюшиниська |
Родовий | конюшиниська | конюшиниськ |
Давальний | конюшиниськові, конюшиниську | конюшиниськам |
Знахідний | конюшинисько | конюшиниська |
Орудний | конюшиниськом | конюшиниськами |
Місцевий | на/у конюшиниську | на/у конюшиниськах |
Кличний | конюшинисько | конюшиниська |