копання
КОПАННЯ, я, с. Дія за знач. копати 1-3. Він копав та копав [рів], не розгинаючись.. Вона також узялась до копання, але більше стояла та розглядалась (Коцюб., І, 1955, 39); Він похвалив за копання ставка (Ю. Янов., Мир, 1956, 195); Колгоспники.. організовано провадять копання картоплі (Рад. Укр., 27.VIII 1959, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | копання | копання |
Родовий | копання | копань |
Давальний | копанню | копанням |
Знахідний | копання | копання |
Орудний | копанням | копаннями |
Місцевий | на/у копанні | на/у копаннях |
Кличний | копання | копання |