коренитися
КОРЕНИТИСЯ, иться, недок. 1. Пускати коріння; вкорінюватися. Усе теє пригодиться, що на полі корениться (Номис, 1864, № 10135); Дуб, що вище виростав, То глибинніш корениться (Мисик, Верховіття, 1963, 18); * Образно. Горе все глибше коренилося в серці матері (Л.Янов., І, 1959, 403).
2. у чому, перен. Мати що-небудь своїм коренем, джерелом; походити від чого-небудь, мати щось своєю причиною. Що п'янство корениться не в злій натурі.. народу, а в його цілім економічнім і родиннім життю, се доказують і многі [численні] пісні та приповідки народні (Фр., XVI, 1955, 69); Гафурі своє патріотичне почуття.. подає в таких образах, що кореняться в образах народної творчості (Тич., III, 1957, 238).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | коренюся | коренимося |
2 особа | коренишся | коренитеся |
3 особа | корениться | кореняться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | коренитимуся | коренитимемося |
2 особа | коренитимешся | коренитиметеся |
3 особа | коренитиметься | коренитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | коренився | коренилися |
Жіночий рід | коренилася | |
Середній рід | коренилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | коренімося | |
2 особа | коренися | кореніться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | коренячись | |
Минулий час | коренившись |