коріннячко
КОРІННЯЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до коріння. - Яке коріннячко, таке й насіннячко... У батька.. вдалися (Кач., Вибр., 1953, 437).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | коріннячко | коріннячка |
Родовий | коріннячка | коріннячок |
Давальний | коріннячкові, коріннячку | коріннячкам |
Знахідний | коріннячко | коріннячка |
Орудний | коріннячком | коріннячками |
Місцевий | на/у коріннячку | на/у коріннячках |
Кличний | коріннячко | коріннячка |