космополіт
КОСМОПОЛІТ, а, ч. 1. Прибічник космополітизму. Таку стару історичну пам'ятку та дзюбаками, та ломами, та в багно? Зрадники! Нігілісти! Космополіти! (Фр., III, 1950, 116); Космополіти.. заперечували самобутність української мови (Рильський, III, 1956, 63).
2. спец. Рослини й тварини, поширені в усіх частинах земної кулі. Різна фауна й флора буває не тільки в теплих морях, але й в арктичних, отже, і тварини, що живуть на значних глибинах, бувають космополітами (Курс заг. геол., 1947, 165).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | космополіт | космополіти |
Родовий | космополіта | космополітів |
Давальний | космополітові, космополіту | космополітам |
Знахідний | космополіта | космополітів |
Орудний | космополітом | космополітами |
Місцевий | на/у космополіті, космополітові | на/у космополітах |
Кличний | космополіте | космополіти |