коштовний
КОШТОВНИЙ, а, е. 1. Який має високу вартість; дуже цінний, дорогий (про предмети). Покої були пустісінькі, всі коштовні оздоби були позабирані (Фр., III, 1950, 168); Обробив, обточив дивний той камінець, І уставив його у коштовний вінець (Сам., І, 1958, 60); Бережімо честь народу - найкоштовнішу перлину (Тич., II, 1957, 240).
2. перен., рідко. Який має важливе, істотне значення. Бажаю Вам якнайскоріше одужати та збагатити нашу не дуже то родючу ниву своїми коштовними творами (Мирний, V, 1955, 412); Ти брешеш, Бруте, ти брешеш, Кассію, ..коли запевняєте, ніби мій жарт вимірений проти тих ідей, що складають коштовний здобуток людськості (Л. Укр., IV, 1954, 134).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | коштовний | коштовна | коштовне | коштовні |
Родовий | коштовного | коштовної | коштовного | коштовних |
Давальний | коштовному | коштовній | коштовному | коштовним |
Знахідний | коштовний, коштовного | коштовну | коштовне | коштовні, коштовних |
Орудний | коштовним | коштовною | коштовним | коштовними |
Місцевий | на/у коштовному, коштовнім | на/у коштовній | на/у коштовному, коштовнім | на/у коштовних |
коштовня
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | коштовня | коштовні |
Родовий | коштовні | коштовень |
Давальний | коштовні | коштовням |
Знахідний | коштовню | коштовні |
Орудний | коштовнею | коштовнями |
Місцевий | на/у коштовні | на/у коштовнях |
Кличний | коштовне | коштовні |