коїти
КОЇТИ, кою, коїш, недок., перех. Робити щось недобре; виробляти, чинити. Не знаю, мій друже. Чи сатана лихо коїв? Чи я занедужав? (Шевч., II, 1953, 252); - Знай, що коли ти Гаїнку займеш або що проти Зінька коїтимеш, то.. вижену тебе (Гр., II, 1963, 459); Важко було цим простим і чесним людям змислити все, що коїли фашисти в часи окупації (Вол., Сади.., 1950, 54).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кою | коїмо |
2 особа | коїш | коїте |
3 особа | коїть | коять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | коїтиму | коїтимемо |
2 особа | коїтимеш | коїтимете |
3 особа | коїтиме | коїтимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | коїв | коїли |
Жіночий рід | коїла | |
Середній рід | коїло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | коймо | |
2 особа | кой | койте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | коячи | |
Минулий час | коївши |