кряж
КРЯЖ, а, ч. 1. Пасмо невисоких гір, горбів; гірська гряда. А. Д. Архангельський (1947) розглядав Донецький кряж і Дніпровське-Донецьку западину як геосинклінальний прогин, що виник у девонському періоді (Геол. ж., XVI, 2, 1956, 3); // Гірський хребет. Перед ними знову вставала панорама гір, нижчі і вищі кряжі (Гончар, III, 1959, 112); // рідко. Пагорб, узвишшя. Нижній давно зник, і за крутими лісистими кряжами берега.. лисніли його.. церкви (Епік, Тв., 1958, 257).
2. перев. мн., діал. Крижі (у 1, 2 знач.). Ще в наймах почала вона боятись холоду.., в кряжах заболіло, а там колючки в грудях поробилися (Григ., Вибр., 1959, 146); Шарапа.. навідліт стьобнув вороного.. віжками впоперек кряжа (Ле, Ю. Кудря, 1956, 82).
3. діал. Кругляк (у 1 знач.). Близнята спритно вклали на сани кленові кряжі (Стельмах, І, 1962, 73).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кряж | кряжі |
Родовий | кряжа | кряжів |
Давальний | кряжеві, кряжу | кряжам |
Знахідний | кряж | кряжі |
Орудний | кряжем | кряжами |
Місцевий | на/у кряжі, кряжу, кряжеві | на/у кряжах |
Кличний | кряжу | кряжі |
кряжити
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кряжу | кряжимо |
2 особа | кряжиш | кряжите |
3 особа | кряжить | кряжать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кряжитиму | кряжитимемо |
2 особа | кряжитимеш | кряжитимете |
3 особа | кряжитиме | кряжитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | кряжив | кряжили |
Жіночий рід | кряжила | |
Середній рід | кряжило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кряжмо | |
2 особа | кряж | кряжте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | кряжачи | |
Минулий час | кряживши |